А я без неї неначе без шкіри Максим Бородін

А я без неї неначе без шкіри
А я без неї не маю причини
Причини гоїти рани болючі свої день за днем
А я по снігу по білому босий
Піду до неї якщо лиш попросить
Вона собою мене відігріє і холод мине
Понурі ліхтарі дивляться услід
Ви що не говоріть без неї це не світ
Лягла на місто ніч і над головой блищить
Небесне просо
Я стільки зарікався знову закурив
Я стільки намагався так і не зумів
Не думати про ту одну яку я полюбив
Це так не просто
А я без неї неначе без шкіри
А я без неї не маю причини
Причини гоїти рани болючі свої день за днем
А я по снігу по білому босий
Піду до неї якщо лиш попросить
Вона собою мене відігріє і холод мине
Вона моє проміння що світить у вікно
Без неї я каміння яке іде не дно
Без неї все не так без неї дні мої у тьмі
Не видно сонця
Чи може без коріння тополя прорости
Чи дійдуть без адреси закоханим листи
Чи можна без частини себе далі жить мені
А я без неї неначе без шкіри
А я без неї не маю причини
Причини гоїти рани болючі свої день за днем
А я по снігу по білому босий
Піду до неї якщо лиш попросить
Вона собою мене відігріє і холод мине
А я без неї неначе без шкіри
А я без неї не маю причини
Причини гоїти рани болючі свої день за днем
А я по снігу по білому босий
Піду до неї якщо лиш попросить
Вона собою мене відігріє і холод мине
А я без неї неначе без шкіри
А я без неї не маю причини
Причини гоїти рани болючі свої день за днем