Сад закоханих лілій schmalgauzen

В сад закоханих лілій.
Там де пахнуть вони.
Спи серед ночі твій милий.
Знов закоханий в квіти.
Шкода квіти не ти.
Ти запитаєш у себе.
Все що треба не треба.
Розкажуть вони.
Про що це я.
Ти знаєш чи знаєш ти мене.
(Смійся мила, слухай мила).
Я вмираю сам не знаю.
З квітами в саду.
(Я захований в саду стою).
Хто ми такі.
(Хто ми такі).
Чи любимо ми.
(Там в саду, там в саду).
Хто ти така.
(Ну хто ти така).
Сенйоро сатана.
(Там в саду, там в саду).
Куди знов зникає твій милий.
В сад закоханих лілій.
Там де пахнуть вони.
Спи серед ночі твій милий.
Знов закоханий в квіти.
Шкода квіти не ти.
Встань ти чуєш мила.
Знаєш ти не відчуваєш ніч мою.
Танці знають хто ми є.
Турин Пʼяцо і Паяц.
Зіграє знову на трубі моїй.
Цукор, фрукти, пальми.
Встануть і Неаполь мій.
Я тут залишуся на ніч.
Декілька слів про Неаполь.
Це величне місто.
В якому я зустрів одну.
З найфундаментальніших жінок в своєму житті.
І звали її Ґенуя.
Чому саме так.
В честь бідних районів Ґенуї.
В яких завжди карнавал.
Куди знов зникає твій милий.
В сад закоханих лілій.
Там де пахнуть вони.
Ми мов заточені леза.
Розсікаючи серце.
Шкода серце моє.
Спи серед ночі твій милий.
Знов закоханий в квіти.
Шкода квіти не ти.
Ти запитаєш у себе.
Все що треба не треба.
Розкажуть вони.
Чи бажаєте ви знати.
Чому сьогодні я ненавиджу вас.
Безперечно збагнути це вам буде.
Не легше ніж мені пояснити.
Ви найдосконаліший взірець.
Жіночої черствості з тих що я зустрічала.
Гаряче сонце випалило моє імʼя на ваших грудях.
І зрештою повертаючись до Італії.
Ми зʼєднаймося в прикрій реальності.
І наші душі возʼєднаються.
Сенйоре віднині куди б ти не подався.
Твоє серце закуте в Ґенуї.
І знов зникає мій милий.
В сад закоханих лілій.
Там де пахнуть вони!