Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
Заплач, моя гітара,;
бо з нею ми не пара.
Заплач, моя гітара,;
бо над нами чорна хмара.
Бо ти така красива,;
мов той туман в Карпатах.
Знаю не просила;
пацана тебе кохати.
Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
Я загубив свій перший вірш,;
бо ти складніший лабіринт.
А за тобою так болить;
не допоможе аспірин.
Мені на числах не гадай,;
не поряд наші номери.
Все почалося із іскри;
ну що ж, тепер давай гори!
Ранок, дев’ята сорок три,;
туман смереки поїдав.
Вже не злічити тих годин,;
що за тобою сумував.
Мені на картах не гадай,;
за нашу ніч я б все віддав.
Тебе за талію тримав,;
ключицю палко цілував.
Твій характер не від мами,;
не твоє повадки дами.
Твій характер наче в тата:;
не свята на свята.
Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
Пташко літай, моя пташко, літай,;
там, де розсипались зорі.
Пташко, літай, але не забувай;
того, з ким були дні чудові.
