Прокопов

Любов останньою ніколи не буває

Любов останньою ніколи не буває як серце в роздумах болить!
Ніхто за мене не відчує і тільки мить, щаслива мить!
Недолі рану залікує мовчить у промені струна!
Душа не споминах не грає я залишаючись один!
Без тебе долю не признаю пробач за сльози, що пекучими були!
Коли за чварами нас доля обіймала пробач за весни, що для тебе не цвіли!
І не карай за те, що боляче кохав я веди мене через життя, як через храм!
Де пам'ять молодість закоханим вертає не знаю хто але так праведно сказав!
Любов останньою ніколи не буває .