А ми удвох, хоча і не схожі.
Навколо сніг і душі порожні.
Ми серед них закохані, винні.
А ми удвох ні в чому не винні.
Скільки б часу не пройшло.
Ти моє крило, я твоє крило.
Що б у світі не було.
Ти моє крило, я твоє крило.
Хай сотні ролей навкруги.
Забороняють нам іти.
Я знаю кожен біль,.
Що топить береги.
А ми удвох, хоча і не схожі.
Навколо сніг і душі порожні.
Ми серед них закохані, винні.
А ми удвох ні в чому не винні.
А ми удвох, хоча і не схожі.
Навколо сніг і душі порожні.
Ми серед них закохані, винні.
А ми удвох ні в чому не винні.
Так багато навколо однакових рук.
В одних ніжність, інші в кулак.
І однакові очі гратимуть гру.
Одні щиро, інші не так.
Між однакових вулиць однакові дні.
З точки А в точку Б і назад.
Але ти, але я - не однакові, ні.
Проте справжні, хто б що не казав.
Вони сонце їдять і до сонця летять.
Щоб блищати іще яскравіше.
А мені так спокійно з тобою в місцях.
Де мороз нам чита свої вірші.
Вони дивляться так, що є наскрізь дірки.
В моїм серці і на твоїй спині.
Але ми їм тепло і любов навпаки.
Ми ні в чому не винні.
А ми удвох, хоча і не схожі.
Навколо сніг і душі порожні.
Ми серед них закохані, винні.
А ми удвох ні в чому не винні.
А ми удвох, хоча і не схожі.
Навколо сніг і душі порожні.
Ми серед них закохані, винні.
А ми удвох ні в чому не винні.
Скільки б часу не пройшло.
Ти моє крило, я твоє крило.
Щоб у світі не було.
Ти моє крило, я твоє крило!
