KALUSH, AGAPE

Заплакана цариця

Промокла під дощем заплакана цариця номер набираєш;
Його підніме той, хто тебе не кохає і прийде час, коли не стане нас;
І все пройде, як сон, твоя любов і ті слова, що я вдихаю знов і знов;
Квіти, що би ще раз дарував, та ну що б я ще раз довіряв, як дурак;
Я в любов повірив знов і потонув я знов повівся на твою натуру;
А я дивлюсь, ще, напевне, пройдусь де не будували правді сховищ!