Михайло Мода, Тетяна Бученко

довбуш

Беріть мене на топорці.
Беріть мене на топори,;
Занесіть мя в чорні гори.
Занесіть мя в Верховину,;
Де родився, там най згину.
Там родились тато й мати,;
Там я буду спочивати.
Сріблом-златом поділіться,;
Та й за мною не журіться.
Штефанові дайте мірку,;
Бо я любив його жінку.
Штефанисі дайте сала,;
Бо вона мене кохала.
Тай топірці занехайте,;
Крови більш не проливайте.
Бо кров людська - не водиця,;
Проливати не годиться.
Як будемо ґаздувати,.