Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.
Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.
Я бачив, як любов ламала гордість,;
Я знаю, що над нею час не цар,;
Я серед всіх знайшов свою міс неповторність,;
І досі у полоні її чар.
Подивись назад, скільки шрамів там,;
Скільки падали ми і піднімались двоє.
Я тебе не віддам ні сльозам, ні рокам,;
Я оберу любов і назву тобою.
Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.
Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.
І хай на скронях буде сивина,;
І зморшки ляжуть біля твоїх вій,;
Ми вип’ємо нашу любов до дна,;
Лиш післясмак залишиться п'янкий;
І хай на скронях буде сивина,;
І зморшки ляжуть біля твоїх вій,;
Ми вип’ємо нашу любов до дна,;
Лиш післясмак залишиться п'янкий;
Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.
Коли пройдуть роки, як сни короткі,;
Я все одно триматиму твоє плече.
Нехай стирає час з обличчя риси тонкі,;
Та не зітре любов, що в серці в нас пече.