Бурла

І коли вона розпустила коси

І коли вона розпустила коси.
Запала вогонь у очах моіх.
Я вже був без тебе - досить.
Я би зорі з неба до твоїх ніг.
І коли вона розпустила коси.
Я став пʼяніти і без вина.
Моя нова залежність – не папіроси.
Моя нова залежність – вона сама.
І лише в твоїх обіймах я почуваю себе наче вдома.
Без тебе все не те, без тебе наче в комі.
І все навколо в чорно-білих кольорах.
Без тебе їде дах, без тебе...
Без тебе сонця немає і нема чому радіти.
Холод відчуваю, хоч цвітуть на полі квіти...