Самчук

І коли вона розпустила коси, запала вогонь у очах моіх

І коли вона розпустила коси,
Запала вогонь у очах моіх,
Я вже був без тебе - досить,
Я би зорі з неба до твоїх ніг,
І коли вона розпустила коси,
Я став пʼяніти і без вина,
Моя нова залежність – не папіроси,
Моя нова залежність – вона сама,
І лише в твоїх обіймах я почуваю себе наче вдома,
Без тебе все не те, без тебе наче в комі,
І все навколо в чорно-білих кольорах,
Без тебе їде дах, без тебе,
Без тебе сонця немає і нема чому радіти,
Холод відчуваю, хоч цвітуть на полі квіти,