Анастасія Нечаєва

Дощ

Люби мене до крові.
Так сильно, практично.
До божевілля.
Дивись ціле місто.
Порожнє лиш ми двоє.
Запала мені в скроні.
Ця пісня незвична.
Зроби її гучно.
Нехай стукає дощ.
По вікнах.
Всі ці миті разом.
Як свята молитва.
Випадковий перон.
Музика грала.
Як би інший вагон.
Я б тебе не знала.
Якщо пригадати.
Усе було як в казці.
Скажи мені будьласка.
З якого ти тіста.
Небесного міста.
Звучить на репіті.
Дивна ця пісня.
Мабуть вже пізно...